Дефектний примірник документа, ветхий документ, неповноцінний примірник – документ, матеріальна основа якого не дає можливості повноцінно використовувати чи відтворювати інформацію, що міститься в ньому. Поява Д. п. д. можлива внаслідок технічного (поліграфічного) браку – повністю чи частково незадрукованих (чистих) аркушів, відсутності в книжковому блоці окремих зошитів, вшивання зошиту іншого документа, дублювання зошитів, розмиву друкарської фарби, випадіння аркушів через неякісне приклеєння корінця блоку, зрізання краю тексту чи ілюстрації тощо або інтенсивного використання чи умисного пошкодження примірника (відсутність деяких сторінок, ілюстрацій, додатків, вкладок та ін.). Серед  стародруків  – дефектним є примірник, на стан котрого згубно вплинув час: відсутній титульний аркуш; немає початку чи кінця книги; вицвів чи став важкочитаним текст; відсутні ілюстрації тощо. 

Знаходження Д. п. д. у бібліотечних фондах є небажаним; при можливості вони повинні замінюватися на повноцінні примірники чи якісні ксерокопії, реставруватися чи ремонтуватися. Виявлення (ідентифікація)  Д. п. д. серед нових надходжень здійснюється на стадії бібліотечного опрацювання; серед документів, що вже використовувались при вивченні їх фізичного стану безпосередньо на полицях, за сигналами чи скаргами користувачів (читачів) бібліотеки тощо.